Спільне російсько-індійське підприємство BrahMos Aerospace завершило етап проєктування полегшеної версії крилатої ракети BrahMos MA.
Про це заявив керуючий директор BrahMos Aerospace Олександр Максічов на виставці Aero India 2025.
Спільне підприємство російського «НПО машиностроения» та індійської «Організації оборонних досліджень та розробок» завершило етап ескізного проектування надзвукової крилатої ракети, яка торік була перейменована з BrahMos NG на BrahMos MA.
«Триває розробка документації щодо полегшеної версії ракети BrahMos — BrahMos MA. Етап ескізного проектування завершено», — сказав Максічов. «Після затвердження документації буде проведено випробування. Коли все підтвердиться, після всіх етапів може розпочатися складання виробів для льотних випробувань».
Відповідно до цієї заяви, розробники визначили базові тактико-технічні характеристики нової ракети, а також принципові конструктивні рішення та принцип дії виробу.
BrahMos MA буде удвічі легшою та на три метри коротшою за базову модель. Представлені на попередніх виставках зразки мали довжину шість метрів та діаметр 50 см при вазі близько 1,3-1,5 тонни.
Завдяки зменшенню ваги швидкість нової ракети має зрости з 2,8 до 3,5 Мах (або ж 3,5 швидкостей звуку). При цьому радіус дії сягатиме 290 км.
Крім того, раніше повідомлялося про плани інтегрувати у тоді ще ракету BrahMos-NG індійську радіолокаційну головку самонаведення з активною фазованою антенною решіткою замість старої ГСН з механічним скануванням, що стоїть на базових PJ-10 BrahMos.
Зменшення габаритів та маси покликане розширити можливості з інтеграції на менші платформи, насамперед — на тактичну авіацію. Очікується, що носіями BrahMos MA стануть індійські винищувачі Су-30МКІ і Tejas.
За таких параметрів багатоцільовий винищувач Су-30МКІ зможе нести на собі одразу три полегшені ракети на підкрилових пілонах та центральному пілоні фюзеляжу.
Існуюча авіаційна 2,5-тонна версія ракети BrahMos може застосовуватися лише спеціально модернізованими індійськими Су-30МКІ. Підвішена на пілон центроплану ракета після злету потребує запуску, оскільки посадка з нею є неможливою.
Нагадаємо, що BrahMos є частково локалізованою версією радянської надзвукової протикорабельної ракети П-800 «Оникс», висока швидкість якої базується на використанні прямоточного повітряно-реактивного двигуна.
Окрім полегшеної версії на базі «Оникса», спільне російсько-індійське підприємство також будує гіперзвукову ракету BrahMos 2. Імовірно, її конструкція багато у чому перетинатиметься з рішеннями, використаними в російській ракеті 3М22 «Циркон», аналіз уламків якої публікував «”Українські Новини”».
